5 років за нацистськими дротами — один із керівників ОУН розповідає про «табір смерті»
Непересічне інтерв’ю 92-річного Омеляна Коваля, останнього ще живого бандерівця з першого етапу українських націоналістів до Аушвіца.
До 70-ї річниці визволення нацистського концентраційного табору Аушвіц Центр досліджень визвольного руху спільно з Українським інститутом національної пам’яті виклав у мережу записи спогадів Омеляна Коваля — провідного члена ОУН(бандерівців), який був ув'язнений нацистами упродовж п’яти років.
Омеляна Коваля нацисти заарештували 15 вересня 1941 р. під час масових арештів членів ОУН(б). Спершу бандерівців відправили до в’язниці на вул. Лонцького у Львові, відтак — до «Монтелюпіху» в Кракові. 20 липня 1942 р. групу заарештованих бандерівців депортували до концтабору Аушвіц-І.
У своїх спогадах Омелян Коваль розповідає про жахи нацистського табору, які йому з побратимами по неволі довелося пережити від свого першого дня в Аушвіці й до евакуації табору в німецький тил. Якими були перші враження від Аушвіца в новоприбулих бандерівців? Які стосунки склалися між членами ОУН, табірною адміністрацією та іншими в’язнями? Як оунівці самоорганізовувалися, щоб вижити? Яким був типовий день українського в’язня? Як загинули брати Провідника ОУН(б) Степана Бандери Василь й Олександр, що теж були ув’язнені? Усі ці подробиці міцно закарбувалися в пам’яті колишнього політв’язня, незважаючи на те, що на момент інтерв’ю йому вже було 92 роки.
Унікальність спогадів полягає в тому, що нині Омелян Коваль — останній живий на сьогодні член ОУН(б), який був у першому етапі українських націоналістів до Аушвіца.
Спогади записали історики Володимир В’ятрович і Руслан Забілий у серпні 2012 р..
{module mod_knopka_comments}