Прикордонники запевняють, що роблять все можливе, аби черга розсмокталась якнайшвидше, але не справляються з потоком. З початку серпня лише через "Тису" в Чіп кожну добу проїжджає більше 3 тисяч авто. За словами прес-офіцера західного управління прикордонної служби Романа Стахіва, окрім шести основних смуг, відкрили ще дві додаткові, і на цей напружений час збільшили кількість своїх працівників. За годину контроль проходять близько трьох десятків мікроавтобусів. На польсько-українському кордоні, говорить Стахів, подібного стовпотворіння немає.

У цих умовах український націоналізм мусить гідно відповісти на описаний двосторонній виклик: багато в чому від цієї відповіді залежить сам факт існування української нації як „кровно-духовної спільноти мертвих, живих і ненароджених", побудова Великої України.

Магістерська програма з журналістики в УКУ матиме експериментальний характер. Суть експерименту – право вступати на програму отримають випускники бакалаврату з гуманітарних і соціально-економічних напрямів підготовки.

В Західній Україні підготовку студентів за спеціальністю «Журналістика» здійснюють у 4 вищих навчальних закладах. З них лише в одному існує магістратура, у решті ВИШів – бакалаврат. Водночас в цю магістратуру з журналістики в межах галузі знань «Журналістика та інформація» можуть вступати тільки бакалаври, які здобули освіту за напрямами «Журналістика (6.030301), «Реклама і зв’язки з громадськістю (за видами діяльності)» (6.030302) і «Видавнича справа та редагування» (6.030303). Таким чином, вступ до магістратури обмежено бакалаврам, які навчалися на інших напрямах підготовки. Однак, як відомо, в європейському освітньому просторі існує практика, коли фахівців з журналістики готують на базі уже отриманої вищої освіти в різних галузях.

Головний канал білоруського телебачення транслював інтерв'ю з президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, який потрапив до числа особистих ворогів правлячого Російською Федерацією тандему - Дмитра Медвєдєва і Володимира Путіна. Інтерв'ю транслювалось у прайм-таймі, коли телебачення дивляться найбільше глядачів. Михайло Саакашвілі пояснив джерела і причини конфлікту між Кремлем і Грузією, перспективи вступу Грузії у ЄС, а також розказав про своє приватне життя. В анонсах виступу грузинського президента його представляли, як «лідера грузинської революції».

Але сталося так, що кілька років тому наші ж вітчизняні політики нас, громадян України, поділили. Причому іншій частині українців, які (о диво!) живуть на протилежному боці країни, отой Янукович чомусь подобається. Щоправда, краще було б сказати – подобався у передвиборчий період, бо зараз про справжні рейтинги діючої влади краще й не згадувати – перед іноземцями соромно. І що ж такого Віктор Федорович обіцяли своєму електорату? Звісно, свободу та демократію, євроінтеграцію та добробут, а також – політичної стабільності. Причому – дуже швидко. Різниця лише в тому, що команда Януковича ставила метою не розвиток нації як самодостатньої спільноти, а велику дружбу із сусідньою Росією. І, як наслідок – російську мову як другу державну. Для тих українців, котрі на свій сором за ціле життя так і не спромоглися заговорити рідною мовою, це питання, фактично, виявилося визначальним. Обрали «свого», аби він захищав на посаді гаранта Конституції їх інтереси. Але, погодьмося, якщо відкинути на час розбіжності в електоральних уподобаннях, спробувати не звертати увагу на проблеми української мови та стосунків з Росією, то всі громадяни цієї держави хотіли одного і того ж. А що вийшло?

Як розповіло обізнане джерело виданню "Фокус", питанням відставки Голомши займався перший заступник генпрокурора Віктор Пшонка.

"Наприкінці липня Пшонка разом з одним із заступників глави адміністрації президента зайшов у кабінет Голомші. Під час розмови було піднято питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу", - розповіло джерело.

Як відомо, на початку року Апеляційний суд Києва визнав більшовицьких лідерів винними в організації геноциду українців у 1932-1933 роках. Голомша займався цим судовим процесом від прокуратури, і з його підписом матеріали, зібрані СБУ, пішли до суду.

Обов’язковий екзамен з української мови (за професійним спрямуванням) при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови  для здобуття наукового ступеня кандидата наук – це не українське відкриття, нагадує професор урядовцям. Текст заяви ректора ЛНУ  з приводу постанови Кабінету міністрів від 28 липня 2010р. №642 « Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів» наводимо повністю.

Втім, значного резонансу у суспільстві ця подія не викликала, бо ж усі, здається, звикли до того, що законодавчі акти тепер ухвалюються з грубими порушеннями регламенту Верховної Ради і з застосуванням карток для голосування, які належать перманентно відсутнім депутатським "мертвим душам".

А тут ще й міністр освіти і науки Дмитро Табачник виступив і розповів, що якби закон не був би ухвалений, то на освіту чекала б катастрофа, зокрема, протягом року довелося б ввести 17 тисяч додаткових ставок вчителів, з яких 8,5 тисяч - у сільській місцевості. "А для цього немає достатньої кількості кадрів та ресурсів".