13 січня 2010 року Апеляційний суд м. Києва розглянув кримінальну справу, порушену і розслідувану СБУ за фактом вчинення Голодомору-Геноциду в Україні у 1932-1933 роках.

Рішенням суду підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків /ЦК ВКП(б)/ Сталіним (Джугашвілі) Йосипом Віссаріоновичем, членом ЦК ВКП(б), Головою Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) Молотовим (Скрябіним) В’ячеславом Михайловичем, секретарями ЦК ВКП(б) Кагановичем Лазарем Мойсейовичем та Постишевим Павлом Петровичем, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України /КП(б)У/ Косіором Станіславом Вікентійовичем, членом ЦК ВКП(б), Головою Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) Чубарем Власом Яковичем та членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б)У Хатаєвичем Менделем Марковичем, геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.

грудень 2009 р.

Галузевий державний архів Служби безпеки України продовжує активну діяльність з розсекречення та оприлюднення архівних матеріалів. Електронні копії документів вносяться до відкритого електронного архіву щоденно.

В грудні база даних поповнилася наступними матеріалами:

    Архів СБУ володіє найбільшою кількістю  документів КДБ. Основним завданням  є розсекретити ці матеріалі для суспільства. Про це розповів директор архіву СБУ Володимир В’ятрович на дискусії про права людини в українському посольстві у Берліні.

    Участь  у дискусії з німецького боку взяли Маріана Бьортлер – представник установи федерального уповноваженого в справах документів Міністерства безпеки колишньої НДР, Анна Камінські – Голова Фонду опрацювання наслідків комуністичної диктатури. Українську позицію висвітлювали представники Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович і Аліна Шпак та Євген Захаров й Всеволод Речицький від Харківської правозахисної групи.

14 грудня ц.р. у Києві підписано Договір про співробітництво у сфері гуманітарних проектів між Службою безпеки України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів й Архівом справ держбезпеки Чеської Республіки.

Договір підписали голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко, директор Інституту досліджень тоталітарних режимів доктор Павел Жачек,  директор Архіву  справ держбезпеки Чеської Республіки доктор Ладіслав Буковськи.

 Цей договір є важливим кроком у вивченні політичних репресій, які чинились комуністичним тоталітарним режимом на території України та Чеської Республіки. Договором передбачено спільні дослідницькі програми, видання наукових праць та оприлюднення документів, організацію наукових конференцій та семінарів.

 A história do Lejba Dombrowski é mais um pequeno grande prego no mito soviético & anti – ucraniano sobre o “natural anti-semitismo ucraniano”, sobre “UPA anti-semita”, ou outras coisas do género, tão largamente usados e tão caros aos xamãs políticos de Kremlin.

27 жовтня ц.р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Перспективи розвитку Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Директор Національного Меморіалу Руслан Забілий наголосив, що свої завдання Меморіал повноцінно може реалізувати через функціонування в системі музейних установ Українського інституту національної пам’яті як центрального органу влади в цій сфері. “Меморіал повинен висвітлювати і розкривати суть окупаційних режимів, наслідки їх репресивної політики, героїзм визвольного руху. “Тюрма на Лонцького” стане нагадуванням про злочини проти людства не лише для України, але й для всього світу”, – переконаний директор Меморіалу.

Голова Українського інституту національної пам’яті Ігор Юхновський у своєму листі до учасників круглого столу зазначив, що Меморіал створюється у державній формі власності, є загальнонаціональною установою і під науково-методичним та організаційним управлінням Інституту. “Створення у будинку тюрми Музею-меморіалу має надзвичайно важливе меморіальне значення”, – пише пан Юхновський.