Розпад Росії неминучий

«Границі року 1553-го - то найнатуральніші границі Московії»

Юрій Липа

Українською Видавничою Спілкою перевидано останню книгу з легендарної «геополітичної трилогії» Юрія Липи – «Розподіл Росії».Ця праця була написана ще в 1941 році, коли України перебувала під окупацією. Але наскільки ж актуальною вона видається зараз, в часи, коли тоталітарний монстр – путінська Росія – намагається відродити свою імперію, поки в межах тих республік, що входили до європейської частини Радянського Союзу.

При цьому сама Росія не помічає тих процесів, які нею ж були запущеними в середині країни, не помічає, що окупація Криму та військове вторгнення в Донбас пришвидшує ріст сепаратистських настроїв в Сибіру, на Далекому Сході, на Кавказі і в Татарстані. Заради задоволення дикої жаги влади Володимира Путіна та для піднесення патріотизму вічно п’яної центральної, власне етнічно-російської частини РФ, на яку найбільше впливають різного роду байки про «третій Рим», «Русскій мір» і «славянскоє братство», Кремль наступає на ті ж самі граблі, на які наступали російські царі та комуністичні генсеки. Вони відмовилися засвоїти закон історії, згідно з яким в сучасному світі імперії, побудовані на страху, диктатурі, репресіях, не здатні довго існувати і приречені на розпад.

Юрій Липа пише в своїй книзі про три окремі групи москвинів (росіян), менталітет яких, власне, і став вираженням імперських настроїв кремлівської верхівки. Бажання панувати над теренами, куди більшими, ніж власна батьківщина, домінує серед жителів Московії, і є нічим іншим, як наслідком власної зубожілості, суворих кліматичних умов та слабкого характеру, який став таким внаслідок багатовікового споживання алкоголю. Сидіти в лайні і при цьому командувати світом – одна з основних рис росіян, що заселяють Центральну та Північну частину Росії. Але такий менталітет є чужим для населення Росії на Схід від Волги і на Південь від Дону.

«Найважніша лінія розподілу Росії, лінія Саратов – Смоленськ, проходить власне через південні окраїни Московії. Сама природа ніби вказала на потребу такого граничного пасма між Півднем і Північчю. Лишень по остаточній стабілізації лінії цього розподілу, не тільки фізичного, але й духовного, можлива й реальна природна політика Московії, а з нею і її тривалий розцвіт», – пише Липа, можливо тільки здогадуючись, що його слова можуть бути прямою ілюстрацією геополітичної ситуації ХХІ століття. Іншими словами, лише в своїх етнічних межах Росія (тобто де факто – колишнє Московське князівство) має шанс на довше існування. В інших межах вона приречена на геополітичний крах.

«Знищення Росії як імперії було, є і буде стратегічною метою українського націоналізму. Це випливає із життєвих інтересів української нації», – справедливо пише один з провідних дослідників ідеології українського націоналізму Олег Баган.

«Які перспективи відкриває собою знищення Росії як імперії?

По-перше, зникнення російської загрози призведе до того, що країни Центрально-Східної Європи зможуть відчувати себе більш незалежно щодо Заходу.

По-друге, на руїнах російської імперії має відбутися національний ренесанс як самих росіян, так і інших народів (зокрема, угро-фінських), що зможуть інтегруватися до Європи. Сукупність цих нових державних утворень стане своєрідною буферною зоною між Європою та Азією. Ось таку картину малює логіка знищення Росії як імперії…

Всі ж ті, хто зневажає штучність і любить органіку, має боротися проти цієї пластмасової потвори. Життя – під її поверхнею, де бурлить потенціал звільнених з-під імперської влади народів. Життя – в моджахедах Кавказу, в борцях за незалежність Татарстану і Марі-Елу, у тих, хто виходить на мітинги із плакатами “Отделите Москву от России!”, “Сибирь будет свободна!”, “Даешь Дальневосточною республику!”, у партизанах Примор’я – тих героях, котрі власною самопожертвою намагалися пробудити власний народ від імперського сну», – вважає Олег Баган.

Для падіння імперій визначальним був фактор війни, коли така імперія, будучи на гребні свого розвитку і вважаючи, що тепер весь світ паде до її ніг, починала військову агресію проти інших країн, прискорюючи свій фінал.

Перша світова війна прискорила падіння імперії Романових, війна в Афганістані вирішила долю Радянського Союзу. Війна проти України поставить хрест на путніській Росії. Неминучим стане відхід від Росії Карелії, Калінінграду, Північного Кавказу, Татарстану та Далекого Сходу.

Так буде.

Сергій Пархоменко

http://ukrnationalism.com/

{module mod_knopka_comments}