Любіть Україну - Володимир Сосюра

6 січня 1898р., в Дебальцево Донецької обл., народився український письменник і поет Володимир Сосюра. Його батько був французького походження, а мама сербського.

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944

РІДНА МОВА

Вивчайте,  любіть  свою  мову,  
як  світлу  Вітчизну  любіть,  
як  стягів  красу  малинову,  
як  рідного  неба  блакить.  

Нехай  в  твоїм  серці  любові  
не  згасне  священний  вогонь,  
як  вперше  промовлене  слово  
на  мові  народу  свого.  

Як  сонця  безсмертного  коло,  
що  кресить  у  небі  путі,  
любіть  свою  мову  й  ніколи  
її  не  забудьте  в  житті  

Ми  з  нею  відомі  усюди,  
усе  в  ній,  що  треба  нам,  є,  
а  хто  свою  мову  забуде,  
той  серце  забуде  своє.  

Вона,  як  зоря  пурпурова,  
що  сяє  з  небесних  висот,  
і  там,  де  звучить  рідна  мова,  
живе  український  народ.  

Народ  наш,  трудар  наш  і  воїн,  
що  тьму  подолав  у  бою.  
І  той  лиш  пошани  достоїн,  
хто  мову  шанує  свою.

{module mod_knopka_comments}