Категорія: Новини , Україна
Створено: 24 травня 2010
Дата публікації
Перегляди: 6754
21 травня в інформаційній агенції «ЛІГАБізнесІнофрм» пройшла веб-конференція за участю відомого українського політика, Народного депутата України Андрія Парубія, одного з тих представників парламентської опозиції, хто наразі зазнає політичних переслідувань з боку нової влади через свою безкомпромісну позицію під час голосування за ратифікацію сумнозвісних «Харківських угод» 27 квітня.
Природно, що багато питань до А.Парубія стосувалися домовленостей між Віктором Януковичем і Дмітрієм Медведєвим по флоту, а також багатьох інших актуальних проблем, зокрема - демаркації кордону між Україною і Росією, повернення ФСБ в Крим і т.д.
Пане Андрію, якою є Ваша оцінка "Харківських угод"?
Так, дійсно варто говорити про політичну оцінку харківських угод, бо ми говоримо тільки про її ратифікацію. Справа полягає в тому, що згідно Конституції України на території держави заборонено перебування іноземних військових баз. Наголошую: це пряма норма української Конституції. Виняток був зроблений тільки для Чорноморського флоту Росії на чітко регламентований термін, до травня 2017 року. І питання йде не тільки про Чорноморський флот, а про велику територію України, на якій розміщені бази ЧФ РФ. Хочу також зазначити, що в останні роки Чорноморський флот виступав осередком дестабілізації на Кримському півострові. Майже всі антиукраїнські газети друкувались на поліграфічних базах ЧФ. Проблема подвійного громадянства, яке заборонене українським законодавством, теж пов’язана з перебуванням Чорноморського флоту в Криму. Необхідно зазначити, що цей флот приносить значну шкоду українській екології, і держава виділяє значні кошти на підтримку екологічного балансу в регіоні. І найголовніше: під час міліарної агресії на Грузію російський Чорноморський флот, який знаходиться в Україні, використовувався в бойових діях проти Грузії, що фактично є прямою загрозою для нашої держави опинитись воюючою стороною у військових конфліктах Росії. І тому ратифікація харківських угод – це не тільки порушення Конституції, це посягання на український суверенітет, на територіальну цілісність нашої держави, і здача національних інтересів. Влада мала би вимагати більшу плату за оренду Чорноморського флоту, вимагати більшої ціни за транзит російського газу через українську територію. Але складається переконливе враження, що Янукович керується не національними інтересами України, а обслуговує зовнішню політику Кремля.
Недавно в Запоріжжі встановили пам'ятник Сталіну. Як Ви вважаєте, чи сприятимуть такі дії громадянській злагоді в Україні?
Я, як і багато наших громадян, обурений встановленням пам’ятника Сталіну в Україні. Це те ж саме, якби в сучасний час був встановлений пам’ятник Гітлеру в якомусь з німецьких міст. Адже український суд переконливо довів, що Сталін був одним з безпосередніх організаторів Голодомору, в результаті якого було замордовано мільйони українців. Мовчазна згода влади підтверджує, що це робилось по узгодженню з Януковичем і його командою. Більш того, голова КПУ Симоненко заявив, що він цю ідею озвучив на засіданні провладної коаліції і ні від кого не почув застережень. Цей факт дуже яскраво демонструє антиукраїнську суть нинішньої влади. Очевидно, ці дії не тільки не сприяють громадській злагоді в Україні, а, навпаки, дуже загострюють напругу в суспільстві. І на сьогодні навіть важко передбачити, якими можуть бути наслідки подібних дій влади. Вони протиставили собі не тільки тих, чиї рідні були закатовані Голодомором, а й усіх тих, у кого є елементарна совість, здоровий глузд і повага до своєї Батьківщини.
Демаркація кордонів з РФ. Це добре чи погано? Які "плюси" й "мінуси" в вирішенні цього питання для України?
Демаркація кордонів з Російською Федерацією – це питання, яке давно є актуальним в українсько-російських відносинах. Чому воно так важливе для України? Звичайно, тому, що демаркація своїх кордонів є елементарною нормою життя будь-якої цивілізованої держави. Поза тим хочу зазначити, що без демаркації кордонів у нас немає жодного шансу отримати безвізовий режим з Європейським Союзом. Це єдина і суттєва перешкода цьому процесу. Разом з тим, треба зазначити, що російська сторона протягом багатьох років бойкотувала переговори з приводу демаркації кордону і визначення водного кордону між Україною і Росією. Адже до сьогодні російська сторона не хоче визнавати того кордону, який був між Україною і Росією ще за часів Радянського Союзу. Російська сторона вимагає спільного користування водним простором, в той час як існуючий за радянських часів кордон, який виходить з міжнародної практики, залишає за Україною більшу частину Керченської протоки і Азовського моря. Йдеться про отримання великих доходів для держави від судноплавства, а також величезний потенціал розробки родовищ. Водночас, проводячи переговори про демаркацію кордонів з Президентом Медведєвим, Янукович ні словом не згадав про визначення водного кордону між Україною і Росією, що є підставою говорити про те, що Янукович негласно дає зрозуміти, що може погодитись з вимогами російської сторони і визнати Азовське море водним простором спільного користування. Без сумніву, це буде дуже великий удар не тільки по національних, а і по економічних інтересах нашої держави. Ми як опозиція будемо дуже детально відслідковувати цей процес, щоб не допустити ще однієї здачі українських інтересів під час такого надважливого питання, як демаркація українського кордону.
ФСБ повертається в Україну… Яка Ваша оцінка цієї події?
Справді, мало хто звертає увагу на те, що зовсім недавно керівництво України і Росії узгодило повернення працівників ФСБ на територію України. Нагадаю, що багато років Служба безпеки України на чолі з Наливайченком добивалась і добилась того, щоб працівники іноземних спецслужб покинули територію нашої держави. Адже це є абсурд для будь-якої цивілізованої держави, коли на її території працюють агенти іноземних спецслужб. Відомо, що коли ФСБ знаходилось на території України, було зареєстровано ряд фактів проведення ними антиукраїнської та розвідувальної діяльності на території нашої держави. І це закономірно, в цьому є інтерес Росії і специфіка розвідувальних спецслужб. Важко тільки збагнути, який може бути інтерес України в перебуванні на її території іноземних розвідувальних спецслужб. Без сумніву, це ланка одного ланцюжка, який ми називаємо зрадою інтересів України.
УІС (за матеріалами ЛІГА.net)