Реванш в Україні: бути чи не бути?

Надрукувати
Категорія: Новини в Україні
Створено: 01 липня 2019 Дата публікації Перегляди: 2198

527 червня, у Львові відбулась прес-конференція на тему «Загрози реваншу в Україні: підручники, вулиці, державна політика у контексті ревізії постатей С.Бандери та Р.Шухевича». У заході взяли участь син Головного командира УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова львівського осередку Центру національного відродження, кандидат історичних наук, дослідник постатей С.Бандери та Р.Шухевича Микола Посівнич і координатор проекту «Історичні діалоги» Михайло Галущак.

Про це повідомляє кореспондент ІА “Вголос”.

Володимир В’ятрович заявив, що бачить причини реваншу у новій владі держави.

«Реванш став можливим зараз через те, що до влади прийшов новообраний президент Зеленський, який під час своєї виборчої кампанії намагався не артикулювати жодних питань, пов’язаних із політикою збереження національної пам’яті, з гуманітарною політикою та питаннями національної культури. Йому вдалось виграти вибори за рахунок такого мовчання. Але зараз він став президентом, тому він не має права відмовчуватись та стояти осторонь усіх цих процесів, бо те, що він робить зараз, можна назвати злочинною бездіяльністю. Те, що ми досі не чуємо від нього жодних чітких сигналів щодо того, якою буде його гуманітарна політика, провокує проросійські сили на спроби реваншу. На перейменування проспектів Шухевича та Бандери у Києві суд не мав жодних юридичних підстав. Нагадаю, процес тривав три роки, позивачка Бережна не надала ніяких аргументів, тим не менш, ми отримали абсолютно несподіване рішення. Ми бачимо чіткі спроби реваншу і я вважаю, що їх вже достатньо для того, щоб мобілізувати українців. Треба сказати нашому суспільству «досить спати!», бо ми знову можемо опинитись у ситуації 2010-го року, коли за кілька місяців було зруйновано ключові стовпи, на які опиралась держава у питаннях національної культури та ідентичності.

Питання перейменування цих проспектів виходить за межі дискусії Києва, це сигнал для всієї України і він вимагає реакції усіх політиків. Мене бентежить, що чимало українських політиків, серед яких чимало тих, які називають себе новими, вважають за можливе мовчати і ніяк не реагувати на ці речі. Якщо політик не готовий стати на захист вулиць Бандери в Україні, я переконаний, що це політик, який неготовий захищати українські інтереси. Дехто з політиків під час передвиборчої кампанії казав, що готовий стати на коліна перед Росією, лиш би припинилась війна. Та от скасування декомунізації – це і є стояння на колінах і ми не маємо права допустити, щоб у нашої нової влади ці коліна затремтіли.» – розповів Володимир В’ятрович.

 5

Син Головного командира УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич вбачає проблему у системі освіти.

«Протягом 28-ми років ми дуже мало або майже нічого не зробили у системі виховання, в першу чергу, у системі освіти. Досить подивитись на підручники, які вийшли недавно, не за часів президентства Януковича або Кучми, а за пані Гриневич. У підручнику для 9-х та 10-х класів, коли говориться про ЗУНР, то факти подаються викривленими. Немає нічого про полонізацію, про руйнування церков, це все замовчується, а питання, до якої держави належить Галичина, залишається відкритим. Таким чином викладена історія виховує, мабуть, космополітів і людей, які будуть соромитись того, що вони українці, а не пишатись цим.

Багато молоді на цих виборах проголосувало так, як проголосувало. Ми маємо президента, який є неготовий дати відсіч спробам реваншу і який досі не прокоментував того, що сталось у ПАРЄ. Росія повернула собі право голосу, це викликало протести Естонії, Латвії, Литви, Польщі і Словаччини, але тільки не України, яка має бути найбільше у цьому зацікавлена.

Спротив, звісно, буде. У парламенті, серед громадськості та серед організацій учасників АТО. Цей спротив має усі шанси перерости у новий Майдан, який буде сильнішим і жорстокішим, ніж Революція Гідності. Я цього не хочу, але якщо так триватиме і далі, то це неминуче.» – сказав нардеп.

Микола Посівнич пояснив вплив вивчення історії у школі на політичні процеси в державі.

«Ми можемо свідомо говорити, що для України, яка перебуває у стані війни, питання історії та національної пам’яті повинні бути основними моментами національної безпеки. Історична амнезія, яку хочуть нам прищепити, каже, що ми повинні усе забути і починати з чистого аркуша. Історія є дуже суворою вчителькою, яка не прощає незасвоєних уроків. На жаль, наша влада протягом останніх століть не засвоює ці уроки.

Сьогодні відбувається дуже гостра денаціоналізація вмісту підручників, дискредитуються національні лідери і створюється аморфний народ, який просто хотів добре жити і не цікавився політикою. Більшість дітей вивчають історію саме з цих підручників, тому оці всі загрози, які є у сучасній освіті, це міна уповільненої дії і вона обов’язково вибухне. У недавніх виборах президента брало участь покоління, яке виросло і виховалось у 90-х роках, коли не було якісних підручників з історії. У інших країнах автори таких пасажів, які наші діти зараз вивчають, сиділи б у тюрмах і їх ніколи б не допустили до видання підручників чи викладацької діяльності.» – зауважив дослідник постатей С. Бандери та Р. Шухевича.

Координатор проекту «Історичні діалоги» Михайло Галущак звинуватив у реванші попередню владу.

«Лікар спочатку ставить діагноз і ми теж повинні спочатку зрозуміти, чому так сталось. Одна з перших причин – це не докінця проведена люстрація. Ми отримали «обрізану» люстрацію, де навіть питання декомунізації не було доведене до логічного завершення.

Проспект Бандери у Києві був названий липні 2016-го року, а Шухевича – у червні 2017-го. Такий проміжок між цими перейменуваннями зумовлений тим, що адміністрація президента у той час активно телефонували депутатам у Київській міськраді із проханнями відкласти це рішення. На їхню думку, це могло посварити українців з поляками, євреями та іншими народами. Те, що ми сьогодні говоримо про реванш – це політика попередньої влади. Нехай вона була іншою впродовж останніх пів року, але, якщо згадати попередні часи, то вона і стала передумовою цього. Гальмування українізації – це одна із причин, чому ми сьогодні маємо реванш.» – підсумував Михайло.

vgolos.com.ua