Христос воскрес із мертвих

Надрукувати
Категорія: УГКЦ м. Фатіма
Створено: 16 квітня 2012 Дата публікації Перегляди: 3937
Невдовзі святкуватимемо одне з найбільших церковних свят - Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа.
Кожній важливій події у житті людини завжди передує підготовка. І підготовкою до великої події Христового Воскресіння є Великий піст, сорокаденний період, який передує святу Пасхи Христової.
Число сорок – це важливе біблійне число. Число чотири означає наш матеріальний світ, час цього світу. Нуль, який стоїть за ним, означає час нашого земного життя з випробуваннями і труднощами. У Біблії маємо багато подій, пов'язаних із числом сорок. Ісус Христос постив «сорок день і сорок ночей" (Мт 4, 1-2). Сорок днів Ісус перебував у пустелі перед своєю місію. Сорок днів після Воскресіння Ісус об'являвся своїм учням (Ді 1, 3). Маємо сорок днів потопу, сорок років подорожі юдейського народу через пустиню, сорок днів Мойсея та Іллі на горі.
Багато християн забувають про важливі приготування і про велике духовне значення Пасхи Христової, обмежуються тільки до споряджання пасхального кошика, занедбуючи піст і великодню сповідь. Без належної підготовки не можемо глибоко духовно пережити Христове Воскресіння.
У нашій східній традиції у суботу перед Квітною Неділею згадуємо про воскресіння Лазаря, якого після чотирьох днів Ісус воскрешає. Знаємо зі Святого Письма, що Христос за своє земне життя воскресив лише трьох людей: сина вдови з Наїну (Лк 7,11-17), дочку Яіра (Лк 8, 40-56) і Лазаря. Це найбільше чудо, бо сталося через чотири дні після смерті (Йо 11, 34-36), у невеликій місцевості Витанії поблизу Єрусалима. Чому Свята Церква нам подає воскресіння Лазаря до призадуми саме за тиждень до Воскресіння Христового? Щоб кожний християнин бачив через воскресіння Лазаря вияв Божої сили та перемоги над смертю. Воскресінням Лазаря Ісус зміцнює віру учнів  напередодні своїх страстей. Лазар є прототипом хворого і духовно мертвого людства, а Христос  те людство називає другом і каже «воно спить». Лазар є тим символом хворого і мертвого людства, тим ягням, яке вовк викрав зі стада, символом грішника, який внаслідок гріха виданий на смерть. Через воскресіння Лазаря з'явилася Божа слава. Ісус Христос засвідчує, що Він є Господь життя і смерти.
Ісус Христос через воскресіння Лазаря  засвідчує нам одну важливу правду: своє воскресіння з мертвих і загальне воскресіння. Воскресіння як перемогу над смертю ми починаємо святкувати спомином про воскресіння Лазаря. У той момент, коли Христос об'являє Себе "Воскресінням і Життям": "Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!"(Йо 11, 25). Після  Лазаревої суботу починається  Квітна Неділя, яка нас вводить у Страсний тиждень.  
Після воскресіння Лазаря Ісус торжественно входить у Єрусалим. Цей тріумфальний та урочистий момент є водночас смиренним і скромним. Месія їде на осляті - символі покори. Це останній тиждень земного життя Господа Нашого Ісуса Христа. Ісус іде у Єрусалим, щоб добровільно прийняти страсті й смерть, аби третього дня славно воскреснути.  
Маємо Страсний Четвер, коли відбувається прощальна трапеза Ісуса Христа зі своїми учнями, коли Він засновує Святу Тайну Євхаристії. Христос перебуватиме містично у цій  Тайні під видами хліба і вина, які Він перемінив у своє Тіло і Кров. Христос обмив ноги своїх учнів  і показав, що вони повинні наслідувати Його служіння.
Тайна Євхаристії, тобто Святе Причастя - це Тайна Божої любові, яка з'єднує нас з Богом. Христос через Святу Євхаристію дарує Себе під видом хліба і вина нам.  
Страсний тиждень нам пригадує велику благу вість про перемогу Христа над гріхом і смертю через страждання і хресну смерть. Смерть на хресті - це велика драма Божої любові. Ісус Христос має усіх нас за своїх друзів, і Він дає Своє життя за нас, бо "ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо 15, 13). Христос кожного з нас хоче мати за свого друга, і ми є ним, коли виконуємо заповіді і живемо згідно з Божою волею. "Коли ви, - каже Ісус, - робитимете все, що Я вам заповідаю, то ви - друзі Мої" (Йо 15, 14).
Тут можемо себе запитати: чи я дійсно живу, як Бог хоче,  чи даю Йому перевагу, яке місце займає Бог у моєму житті, чи взагалі маю час для Бога? Скільки разів я був у церкві цього року? Коли останній раз приступав до сповіді? Чи живу так, ніби Бога нема?
Ісус Христос вмирає на хресті за своїх друзів, даючи знак великої Божої Любові до людини.  Христос своєю смертю на хресті з'єднав нас і землю з небом та вічним раєм.
Це свято Воскресіння Христового повинно  скріпити ще більше нас у вірі, бо: "як Христос не воскрес, то марна віра ваша - ви ще у гріхах ваших" (1 Кор. 15, 17-18). Через своє Воскресіння Христос відкрив нам небо, переміг гріх і смерть, тому Христове Воскресіння - це свято радості і перемоги. Бог є сильніший від злоби світу і гріха. Нехай приготування до цього свята для кожного християнина буде нагодою замислитись над своїм життям. Бо життя не є тільки турбота про матеріальне - гроші заробити, мати гарні і дорогі речі. Людина має тіло і душу, відкуплену високою ціною хресної смерти Господа Нашого Ісуса Христа. Кожний християнин повинен бути другом Христа не словах, а своїм життям. Тоді те свято Воскресіння Христового не буде обмежене тільки до матеріального, а матиме глибокий духовний зміст.
Написав: Отець Сільвіо Літвінчук,ЧСВВ



{module mod_knopka_comments}