«Хай вертеп до хати йде...»

Ніхто з нас не уявляє Різдвяних свят без куті, без коляди, без снігу. Живучи в Каталунії, ми, якщо бачимо сніг, то, зазвичай, коли їдемо в гори на лижі. Але Різдво без куті та коляди не святкуємо. Виховані на плеканні народних традицій, намагаємося і дітей виховувати в українському дусі: спочатку в сім’ї, а потім також в українській суботній школі в м.Барселоні, що діє при асоціації українців в Каталунії «Червона калина».
Цьогорічні  Різдвяні свята стали для багатьох з наших сімей особливими, адже його готували не тільки вчителі та учні школи, але й батьки.
На батьківських зборах І.Вижанова запропонувала долучитися батькам до вертепу. Вони радо прийняли цю пропозицію і потім кожен особисто приклався до підготовки цього святкового дійства: О.Кушицька підготувала сценарій; сім’я Романишиних зробила посохи, пошила кептарики пастушкам та  змайструвала піч в оселю господарів, яку потім розмалювали М.Терлецька  та колишня учениця школи О.Петрущак. Колядки та акторську майстерність вправляли М.Мельничин та М.Калитка. До вертепу готувалися цілими сім’ями: як до участі у виставі, так і в пошитті костюмів. Можливо, у батьків спочатку й була невпевненість у виконанні окремих ролей,  але бажання зробити корисну справу перемогло будь-яку ніяковість. Це було справжнє родинне свято, бо лише учасників дійства було 25 осіб (з них, Ярмольчуків - 4, Романишиних – 3, Плашкіних – 2, Кондратів – 2, Мельників -2, Вижанових -2, Петрущаків – 2, Ласиців – 2 а також О.Кушицька, С.Мазурик, Л.Дністрян, К.Сунічук, Є.Романовський, Н.Пурій)  , не кажучи вже про всіх тих, хто допомагав поза сценою. 
В неділю, 8-го січня в церкві св.Моніки і св.Йосипа  м.Барселони вистава розпочалася  сценою підготовки до святої вечері української родини. У супроводі колядок церковного хору (дир.М.Ковальчук) до хати завітали ангели,  українські пастушки, колядниці, щоб сповістити веселу новину про народження  Божого Сина. Аж тут до них вклинюється елегантний жид, який, як завжди, хоче заробити на добрій новині. Раптом до хати входить грізний цар Ірод у супроводі воїнів. Він не хоче вірити про народження Месії – «царя усього світу, обіцяного в Заповіті». Тому кличе на пораду мудреців зі Сходу. Переконавшись у справжності новини, Ірод наказує вбити «мале дитя в яскині» разом з іншими дітьми у м.Вифлеємі.
Злому цареві протистоять ангели, козак.  Смерть разом з Антипком забирають його до пекла.
Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує.
А нині ми разом Ісуса вітаймо
І славу во віки йому заспіваймо.

Вертеп вдався на славу, українські глядачі та іспанські гості довго аплодували учасникам. Щирість їхніх почуттів видавали зволожені від сліз очі та частий стукіт сердець.
Наступного тижня (14.01.2012) на запрошення місцевої української громади учасники святкового дійства виступали в м.Ґісона (Леїда). Ще довго після виступу різдвяний настрій не покидав представників обох громад. Спільні колядки, щедрівки, різноманітні новорічні віншування, жартівливі сценки, радість та сміх зарядили усіх позитивною енергією на цілий рік.  
Христос народився! Славімо його!

Ольга Кушицька.

Комісія УВКР з питань української трудової міграції