Категорія: Новини , Україна
Створено: 07 грудня 2012
Дата публікації
Перегляди: 1814
«Насправді доля української дивізії «Галичина» відображає усю трагічність та невизначеність українців у період Другої світової війни», - заявив «Погляду» Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху .
«У 1943-му році, коли вона щойно почала творитися, то вважалась формацією борців за українську незалежну державу, хоча, очевидно, дивізія використовувалась лише у німецьких цілях. І була наочним доказом того, що може статись із недержавним народом – недержавний народ змушений пропагувати чужі інтереси і, звісна річ, воювати за них. Відповідно, дуже багато українців вступило у цю дивізію, вважаючи, що це спосіб боротьби за Україну», - каже історик.
«Тоді паралельно створювалась УПА, і керівництво українського підпілля зверталося до українського населення та безпосередньо до вояків із закликами не піддаватись німецькій пропаганді, а боротись справді за українську державу. Тим не менше, багато хто таки вступив у дивізію, наслідуючи своїх батьків, що воювали у лавах австро-угорської армії. Зрештою, багато українців воювало у складі радянської армії і це було скомпрометовано свідомо нашими ворогами, аби українці воювали з українцями», - зазначає Володимир В’ятрович.
«Українці, які називають цих колишніх вояків колабораціоністами, не дуже хочуть розбиратися у тонкощах історії і не враховують тих умов та обставин, в яких ці люди робили вибір. Тепер у 2012-му році ми знаємо, що ця дивізія не змогла відіграти якоїсь вирішальної ролі, бо надто багато поразок було, а до вирішення українського національного питання так і не дійшло. Дивізійники не були колабораціоністами, а жертвами війни та чужої пропаганди», - резюмує дослідник.
Детальніше і спогади живих дивізійників читайте тут:
http://www.pohlyad.com/istoria/n/5615Фото:
zhzh.info Джерело:
Новий Погляд
{module mod_knopka_comments}