Ми, представники українських організацій країн Північної Європи дуже стурбовані ситуацією, що склалася навколо ухвалення 3 липня 2012 року Верховною Радою України Закону «Про засади державної мовної політики». Законопроект був ухвалений із грубими порушеннями протоколу: питання щодо розгляду законопроекту не було внесене до порядку денного, були повністю проігноровані поправки з боку профільного комітету, порушена процедура поіменного особистого голосування і сам принцип парламентаризму.
Зважаючи на поспішність розгляду цього засадничого для долі України законопроекту, можна з великою ймовірністю припустити, що він ухвалювався з метою отримання провладною більшістю політичних дивідендів напередодні парламентських виборів.
Враховуючи, що державна мова у будь-якій країні є одним із найвагоміших факторів державного суверенітету, вважаємо неприпустимим надання в Україні офіційного статусу будь-якій іншій мові, крім української. Вживання на офіційному рівні мов національних меншин, яких в Україні є багато, призведе до розколу країни, у той час коли єдина державна мова служить потужним фактором консолідації суспільства і державотворення.
В умовах бездержавності українська мова віками зазнавала утисків з боку панівних режимів, однак і в незалежній Україні, що особливо прикро визнавати, вона не посідає належного їй місця. А тому, з повагою ставлячись до мов національних меншин, які живуть на території України, вважаємо, що саме українська мова потребує особливого захисту Української держави. Досвід країн, в яких ми проживаємо, показує, що завжди можна знайти розумний компроміс щодо цього питання.
Звертаємось до Президента і Верховної Ради України проявити державну мудрість і далекоглядність і відкликати Закон «Про засади державної мовної політики».
Віра Коник, голова Конгресу українців Естонії
Анатолій Лютюк, керівник талліннського Центру української культури (Естонія)
Лілія Чикальська, голова Союзу українок Естонії
Богдан Лютюк, голова Молодіжного об’єднання «Пласт» (Естонія)
Анна Смірнова, голова Українського культурно-просвітнього товариства «Стожари» (Естонія)
Руслан Трочинський, керівник українсько-естонського фолк-гурту «Свята ватра» (Естонія)
Сергій Іщенко, голова спортивного клубу «Дніпро» (Естонія)
Галина Малярова, голова Українського земляцтва Нарви (Естонія)
Тетяна Ліндберг, керівник ансамблю «Українські подруги» (Естонія)
Анна Лоовілі, голова Українського товариства «Смерічка» (Естонія)
Ніна Дяченко, голова Українського земляцтва Іда-Вірумаа (Естонія)
Володимир Лейбюк, директор фольклорного ансамблю «Журба» (Естонія)
Василь Капкан, ініціатор заснування української громади у Литві (1988 р.), Вільнюс
Леонід Трегуб, голова Асоціації надбалтійських українців (Клайпеда, Литва)
Надія Арлаускенє, голова Асоціації українців «Юкра», (Йонава, Литва)
Володимир Коваленко, Центр української культури «Троянда» (Клайпеда, Литва)
Наталія Шертвітєнє, голова Громади українців Вільнюсу (Литва)
Ірина Кузнєцова, голова Вісагінського товариства українців (Литва)
Зоряна Кікцьо, голова Союзу українок Скандинавії
Денис Перцев, голова Товариства українців у Фінляндії
Наталія Равн-Кристенсен, голова Української громади Норвегії
Іван Нестер, голова Дансько-українського товариства
Ольга Берга, Український центр молоді та дітей Латвії
Артур Медвідь, голова товариства Україна-Латвія
Микола Павлюк, голова Українського культурно-просвітнього товариства «Черемшина» (Латвія)
Тетяна Лазда, голова Українського культурного центру « Джерело» (Латвія)
Іван Наливайко, голова Українського товариства «Дніпро» (Латвія)
Володимир Іваницький, голова Центру культури «Латвія-Україна»
{module mod_knopka_comments}