На зустріч НацбЕзпеці…

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 19 травня 2010 Дата публікації Перегляди: 6652
Ось вже четвертий місяць ми живемо в практично зовсім інший країні. Країні, що ніби то здійснила поворот на 180 градусів: інші обличчя при владі, інші цінності, інші зовнішньополітичні орієнтири… Часом, складається враження, що і не були тих завоювань, які вдалися попереднім керманичам нашої держави..

Архіви знову під замком

Одним з яскравих прикладів можна вважати ситуацію, яка виникла в сфері захисту національної безпеки. Отримавши нового голову, Служба безпеки України дуже вже почала нагадувати себе саму, тільки 6-и річної давнини. Перший тривожний дзвіночок пролунав тоді, коли був звільнений директор Державного галузевого архіву СБУ Володимир В’ятрович. Незадовго до цього голова Служби безпеки В. Хорошковський зробив заяву, в якій наголосив на тому, що наразі поки не варто продовжувати розсекречення архівів (саме цим в першу чергу і займався В. В’ятрович на своїй посаді). Така заява – своєрідний реверанс не лише чинній владі, але й керівництву російського Кремля, що у значній кількості складається з людей, що мали відношення до КГБ, злочини якого викривала Служба безпеки України і безпосередньо її попередній голова Валентин Наливайченко.

Сепаратизм піднімає голову

Але призупинення процесу розсекречення архівів спецслужб – це ще квіточки в порівнянні з тим, що може відбутися, якщо СБУ буде розглядати питання національної безпеки через призму інтересів інших держав. Вже зараз непокоїть той факт, наскільки активізувалися проросійські сили в окремих регіонах України, зокрема в Криму. Так, на півострові активізував свої дії «Русский блок», який, зокрема, після нещодавніх терактів в Російській Федерації, закликав Віктора Януковича розігнати Меджліс кримських татар, що, на думку представників партії, несуть загрозу тероризму. Прихильники партії та союзники «Русского блока» з інших проросійських організацій провели в Криму ряд вуличних акцій, що були різко направлені проти кримськотатарського населення півострова, а риторика організаторів мітингів була просякнути закликами расистського характеру. Такі дії вже самі по собі несуть загрозу національний безпеці, адже не лише розколюють українське суспільство, але й провокують громадянське протистояння. Втім, «компетентні органи» поки що мовчать. Мовчать вони і у випадку, коли Верховний Суд відміняє вирок Апеляційного суду Криму проти одного з активістів сепаратистської організації «Севастополь-Крим-Росія» Семена Клюєва, якому дали 4 роки ув’язнення з відстрочкою виконання вироку на 2 роки…

Не менш тривожним видається той факт, що статусу персон нон-грата в Україні були позбавлені російські депутати Ігор Марков і Костянтин Затулін. Марков вже встиг побувати в Україні, зокрема, під час інаугурації Віктора Януковича. Затулін в свою чергу вже почав у відкриту пропонувати провести ряд реформ із федералізації України. Про те, що одіозний російський політик абсолютно не очікує якихось запобіжних кроків від українських спецслужб, говорить те нахабство, з яким Затулін коментує події і призначення, що відбуваються в Україні. Так, наприклад, наприкінці березня прес-службою інституту країн СНД було оприлюднено заяву Затуліна про те, що представника Президента в м. Севастополі Сергія Куніцина варто звільнити з посади і направити послом в Афганістан. Самого Куніцина московський політик в своїй заяві назвав не інакше як «плазуном».

До речі, очікується, що з дня на день статусу персони нон-грата позбавлять мера Москви Ю. Лужкова (клопотання про це вже зробила Севастопольська міська рада).

Русскіє ідут… Спецслужби мовчать

Обережне ставлення українських спецслужб до представників російської «п’ятої колони» в Україні може мати незворотні наслідки. Мова не лише про існуючи групи проросійських екстремістських організацій на зразок ЄСМ чи «Донецкой республікі». Йдеться про появу в Україні сильної розгалуженої мережі російської розвідки, якій за каденції минулого голови СБУ Валентина Наливайченка було нанесено серйозного удару.

Крім зовнішньополітичних загроз, для національної безпеки існує загроза внутрішня, пов’язана з поверненням в Україну осіб, які донедавна перебували у розшуку (Бакай, Білоконь) та припинення впровадження справ проти тих діячів, які перебували під слідством, як наприклад закарпатський піп-сепаратист отець Сидор та лідер проросійської партії «Родіна» Сергій Марков. Втім, замість того, аби розслідувати справи та стежити за діяльністю вищезгаданих людей, співробітники СБУ проявляють інтерес лише до безневинних студентів-учасників акцій протесту проти Табачника.

«Браму Мордору» відчинено?


Чи можна було уявити такий стан речей ще буквально місяці три тому, коли силові структури, зокрема, СБУ в особі Валентина Наливайченка, всіляко намагалися присікти діяльність як доморощених сепаратистів, так і не пустити в країну зарубіжних українофобів? Нагадаємо, ще лише наприкінці 2009-напочатку 2010 рр. працівниками Служби безпеки було викрито російських офіцерів-розвідників, що вели в Україні підривну діяльність на користь РФ, а також було докладено чимало зусиль, аби вивести представників ФСБ з Криму, упередити провокації в Севастополі тощо.

Тепер, після пролонгації терміну оренди ЧФ РФ військових баз в Криму, для російських спецслужб відкривається колосальна можливість не лише повернутися на півострів, але й тотально взяти ситуацію в автономній республіці під свій контроль. Щодо російських військових, то вони і так почувають себе в Криму мов удома. Українські спецслужби взагалі ніяк не реагують на численні правопорушення з боку «доблесних російських вояк», останнє тому свідчення – пересування Севастополем російської військової техніки з липовими номерами. Сталося б це хоча б півроку тому – був би скандал. Зараз же справу тихенько «зам’яли».

Отже, недарма В. Наливайченко зазначав у своєму нещодавньому коментарі українським ЗМІ, що теперішня влада не здатна захищати національні інтереси України, що, їй, владі, Україна як незалежна держава просто непотрібна, що заради власної вигоди Янукович і ко просто розрахувалися за газ суверенною територією.

Не дивно, що Наливайченка прибрали з його посаді в перші ж дні президентства Януковича. Такий керівник СБУ міг би наступити на горло «лебединій пісні» Кремля і його союзникам – українській владі. Кардинальне оновлення апарату Служби безпеки тільки наштовхує на думку про те, що однією з неформальних домовленостей між керівництвом РФ і новою владою в Україні стане заміна керівництва силових структур на проросійські кадри, які відкриють «браму Мордору» для російських політиків-українофобів, агентів ФСБ та місцевих сепаратистів аби ті могли істотно впливати на функціонування державного організму країни, так саме, як це було за кучмівських часів. Або ще гірше…

Сергій Пархоменко-Багряний
УІС