Вечір пам’яті Ірини Калинець

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 14 грудня 2012 Дата публікації Перегляди: 1420
Прийдіть до мене, добрі душі і добрі сльози України!

Прийдіть до мене, друзі й побратими,

Як плоть моя березою ростиме,

Вінчаючи сухий безлистий ліс.

Хоча б тоді… Бо ця порожня ніч

Ковтає тіло й тінь мою ковтає,

Ми ще живі, коли нас хтось кохає,

Коли на вічну память споминає,

Хустинку прикладаючи до віч…

Ірина Калинець

Словами поетеси розпочали вечір пам’яті Ірини Калинець 10 грудня 2012 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка. «Сьогодні нас зібрала велика любов і глибока шана до пам’яті Ірини Калинець – активної учасниці руху опору радянському режимові, а також невтомної трудівниці на ниві українського національного відродження», – сказала ведуча вечора й закликала всіх присутніх вшанувати пам’ять письменниці хвилиною мовчання.

«Нинішнім вечором академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка вшановує пам’ять Ірини Калинець. У скорботі схиляємо голову перед національно одержимою, надзвичайно сильною духом жінкою, яка для нас залишається символом нестримного прагнення до волі, символом високої патріотичної відповідальності, активної і твердої життєвої позиції», – відкрив вечір Ректор Університету, професор Іван Вакарчук. Іван Олександрович наголосив на тому, що «Ірина Калинець була професором кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка. Вона любила спілкуватися зі своїми студентами. Часто розповідала про наукові відкриття та нові дослідження, щедро ділилася своїми знаннями, баченням процесів, що відбуваються в Україні й у світі. Ірина Онуфріївна була безкомпромісною у відстоюванні мовного питання, виступала на захист української мови. Ірина Калинець належить до когорти нескорених. Тих, які не боялися говорити правду завжди і за будь-яких обставин, за що була засуджена до таборів і висилки. І в наш час говорила правду». «Вона вірила, що саме українська молодь творитиме вільну, незалежну соборну Українську Державу», – додав на завершення свого виступу Ректор.

Про сакральний вимір слова Ірини Калинець йшлося у виступі доктора філологічних наук, директора Інституту літературознавчих студій, професора Любомира Сеника: «Українська громадськість і ширша – на європейському континенті, зокрема та, яка ніколи не була байдужою до того, що відбувалося чи відбувається на теренах України, знає цю особистість, яка заслужила визнання як Героїня світу. У цій особистости щасливо зосередилися таланти і громадського чи політичного життя, і письменниці, і захисниці прав та свобод українців разом з характером, який фактично ніколи не йшов на компроміси».

На думку літературознавця, Ірина Калинець була особистістю, у якій «щасливо поєдналися глибока, безмірна любов до власного народу і прагнення всіма доступними їй силами прислужитися для його визволення».

«Ірина та Ігор Калинці стали на шлях протесту, захисту, боротьби. І для цього зброєю стало Слово. Наповнене високою культурою, глибокою національною традицією, філософією високої правди в ім’я свободи рідної землі та її людей. Ці надзвичайно важливі основи художнього слова забезпечують йому тривалість у нашому часі і в історії української духовности», – зазначив Любомир Сеник.

Упродовж вечора присутні відкривали сторінки життя Ірини Калинець, позначені незламною боротьбою за незалежність і національну гідність кожного, а також особливі грані її творчого таланту, який вилився в поезію, публіцистику, наукові розвідки, дослідження.

Поетичний світ Ірини Калинець наповнили звуки майстерного виконання духовних творів Заслуженою академічною капелою України «Трембіта» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Миколи Кулика. Авторські поезі письменниці натхненно декламували актриса, співачка, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Наталка Половинка й актриса Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, заслужена артистка України Тетяна Каспрук.

«Свіча світить лише тоді, коли горить», – ці слова були життєвим кредо Ірини Калинець. Ці слова пронизують і її творчість…

«Улюбленим образом Ірини Калинець була свічка. Свічка, віск, тіло наше – палахкий вогонь життя. Це енергія, яка долає відстань і час, бо світло залежить від вогню. Чим сильніший вогонь, тим яскравіше світло». Саме «світлом» назвав презентований творчий доробок письменниці лауреат Національної премі імені Т. Шевченка, письменник-дисидент Ігор Калинець, представивши восьмитомне видання творів Ірини Калинець.

У липні цього року зайшла за обрій зоря великої поборниці правди й свободи, та світло її життєвого чину й духовної спадщини залишатиметься незгасимим для всіх нас і для наступних поколінь українців.

УІС

{module mod_knopka_comments}