Нещодавно український уряд схвалив проект закону «Про Концепцію державної етнонаціональної політики України», який незабаром буде винесено на розгляд Верховної Ради України. За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, хоч у прийнятому проекті закону прямо не згадуються кримські татари, законопроект дає чітке правове визначення терміну «корінні народи».
У 2007 році Україна утрималася від голосування за Декларацію ООН про права корінних народів, чим викликала розчарування серед кримських татар. Мустафа Джемілєв пояснює тодішню позицію України зокрема тим, що у нас не було точного юридичного визначення терміну «корінні народи» та того, які етноси можна вважати ними. Якщо законопроект буде прийнятий Верховною Радою, ситуація може змінитися.
В Україні на визначення «корінні народи» можуть претендувати аж три етнічні спільноти – кримські татари, караїми і кримчаки, переконана експерт з прав національних меншин і корінних народів з Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
Водночас, керівник Міжнародного відділу Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін заявляє, що сьогодні становище кримськотатарського народу ускладнилося і йде відкрита дискримінація кримськотатарського народу.
Декларація ООН про права корінних народів не лише захищає їх від дискримінації та асиміляції, але й визнає їхнє право на самовизначення і реалізацію його через власну автономію та самоврядування, пише видання.
Крім того, згідно з документом, корінні народи мають право зберігати і зміцнювати свої особливі політичні та інші інститути.
На думку кримськотатарського активіста Недіма Халілова, норми і положення Декларації ООН про права корінних народів не сприймаються українською владою та суспільством. Адже, визнавши кримських татар корінним народом України, доведеться визнавати і його право на самовизначення, і право на його автономію. «Україна до цього не готова», – вважає активіст.
{module mod_knopka_comments}