Від України чекають не декларацій, а дієвих кроків з подолання тоталітаризму
Що робить обтяжена спадщиною тоталітаризму Україна, аби вписатися в європейську команду? Депутати Європарламенту приїхали до музею в колишній в’язниці НКВД та гестапо «Тюрма на Лонцького», щоб вивчити можливості українців отримувати інформацію про політичні репресії тоталітарного режиму.
Делегація депутатів Європарламенту у складі 14 осіб — членів робочої групи Східної Європи Ради ЄС (COEST) — відвідала Україну, щоб ознайомитися зі станом реформ в Україні перед Вільнюським самітом ЄС. Програма робочого візиту передбачала поїздку до Львова, зокрема відвідини Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», розташованого в колишній в’язниці НКВД та гестапо.
Делегація, до якої увійшли представники Естонії, Словаччини, Латвії, Данії, Англії, Австрії, Польщі, Чехії та Литви, ознайомилася з музейною експозицією, прослухала екскурсію англійською мовою та поспілкувалася з керівництвом музею.
«Враження від побаченого і почутого перевершили сподівання відвідувачів. Представникам балтійських країн музей був до болю знайомим: там створені меморіали, що розповідають факти про нацистську і радянську окупації. Натомість на представницю Великобританії «Тюрма на Лонцького» вплинула приголомшливо — з такого боку радянське минуле не надто знане на Заході», — розповідає заступник директора музею Вікторія Садова.
Європарламентарі обговорили з істориком, директором Національного музею «Тюрма на Лонцького» Русланом Забілим кроки України щодо подолання наслідків тоталітаризму, декомунізації та політики збереження національної пам’яті. Делегацію цікавив стан доступу до архівів, зокрема інформації про порушення прав людини, політичні репресії та відомостей про карально-репресивну систему. Депутати Європарламенту хотіли, розставивши крапки над «і», з’ясувати, що ж реально робить обтяжена тоталітарним минулим Україна, аби вписатися в європейську команду.
«Візит засвідчив щиру зацікавленість, щоб Україна стала членом європейської родини. Європарламентарі налаштовані по-дружньому, вони вболівають за наш задекларований вибір шляху. Але це не означає, що ми можемо проігнорувати політику національної пам’яті. Світ очікує реальних кроків, що мають стати твердою гарантією прагнення та готовності до участі в Європейському Союзі», — зазначив Руслан Забілий.
Як відомо, в резолюції Європарламенту від 1 грудня 2011 року, яка містить рекомендації для європейських чиновників на переговорах між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію, серед іншого йдеться про забезпечення доступу до колишніх секретних радянських архівів. «Забезпечити, щоб українська влада зробила архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, оскільки це є основним для успішного національного примирення, зокрема, з урахуванням жорстокостей, що мали місце в XX столітті», — написано в документі Європарламенту.
До складу делегації, яка відвідала Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові увійшли:Мееліс Корка (Meelis KORKA), Постійне представництво Естонії; Сіірі Конігсберг (Siiri KONIGSBERG), Постійне представництво Естонії; Андрей Міхалек (Andrej MICHALEC), Постійне представництво Словаччини; Інета Цельміна (Ineta CELMINA), Постійне представництво Латвії; Карен Андреассен (Karen ANDREASSEN), Постійне представництво Данії; Сара Райлі (Sarah RILEY), Постійне представництво Великої Британії; Францишка Саупе (Franzisca SAUPE), Постійне представництво Австрії; Томаш Орловський (Tomasz ORLOWSKI), Постійне представництво Польщі; Анна Кілан-Ліпка (Anna KILAN-LIPKA), Постійне представництво Польщі; Марі Мразкова (Marie MRAZKOVA), Постійне представництво Чеської Республіки; Інга Станіте-Толокієне (Inga STANYTE-TOLOCKIENE), Постійне представництво Литви; Агне Піпірайте (Agne PIPIRAITE), Постійне представництво Литви; Містер Якімавічюс (Mr. JAKIMAVICIUS), Постійне представництво Литви; Сімонас Цепкаускас (Simonas CEPKAUSKAS), Міністерство зовнішніх справ Литви..
Як відомо, впродовж ХХ століття жертвами репресій та переслідувань із політичних мотивів стала також значна кількість українців, про що, зокрема, розповідає експозиція Національного музею «Тюрма на Лонцького». В архівних установах інформація про цих людей доступна для родин, дослідників та зацікавлених. Щоб допомогти знаходити ці відомості, Центр досліджень визвольного руху в рамках реалізації проекту «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» видав довідник «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів». Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ. Довідник можна завантажити за посиланням.
Більше фото тут.