Юридичних підстав називати Волинську трагедію «геноцидом» немає, — історик

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 21 червня 2013 Дата публікації Перегляди: 1027

Перераховані в заяві щодо Волинської трагедії польського Сенату факти не відповідають дійсності, а польська політична еліта повертається до старих міфологічних штампів, вважають українські історики.

Один з таких штампів - використання терміну "геноцид" у контексті волинських подій. "Жодних історичних та юридичних обґрунтувань використання такого формулювання немає. Гинули представники обох сторін", - сказав історик Володимир В'ятрович, якого цитує прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Учений відзначив, що в історії XX сторіччя в принципі не було випадку, коли геноцид здійснювала не держава. Історик Іван Патриляк додає, що термін "геноцид" у контексті волинських подій міг виникнути не тільки як ідеологічна платформа для польських націоналістів, але і як підґрунтя для територіальних претензій. "Стверджуючи, що на Волині був геноцид, поляки можуть пізніше заявити, що ця територія належить їм, а українці просто знищили поляків і самовільно там оселилися", - каже історик.

Другий міф стосується кількості жертв. Історики стверджують, що інформація про 100 тисяч убитих поляків не підкріплена даними. "Немає методології. Єва Семашко, яка в Польщі вважається експертом з цієї тематики, стверджує, що в результаті дослідницької роботи встановлена ​​смерть 36 тисяч поляків. Але достовірно вдалося встановити прізвища лише 19 тисяч. При цьому Семашко стверджує, не наводячи пояснень за методологією, що жертв набагато більше - 50-60 тисяч", - сказав В'ятрович. І додав, що українські дослідники, які проводили роботу в тих же регіонах, часто відзначали істотне перебільшення кількості жертв. "100 тисяч - число політичне", - вважає історик. З ним згоден і Патриляк: "Мова про цифри, взяті зі стелі. Достовірно відомо про 19 тисяч. Навіщо вигадувати ще? Це ненауково", - говорить він.

Ще один міф, кажуть українські історики, стосується подій 9 лютого 1943 року. У заяві Сенату йдеться, що у цей день загони УПА вторглися в село Паросля, де влаштували "грубу акцію фізичного знищення поляків". Нібито саме ця подія стала початком війни. "Село справді було знищено, але немає ніяких доказів, що вказують на українців. Це гіпотеза. І дуже шкода, що такі міфи потрапляють в заяви на такому високому рівні", - сказав В'ятрович. Він також додав, що в історії волинських протистоянь немає конкретної дати, яку можна вважати відправною точкою конфлікту - кожна зі сторін може вважати будь-яку подію початком війни. "Я вважаю, що конфлікт перейшов у військову фазу в другій половині 1942 року на території Холмщини, про що не хочуть говорити польські історики, незважаючи на десятки документів, що підтверджують вбивства поляками українців", - зазначив історик.

Джерело: День

{module mod_knopka_comments}