Учора минуло 196 років від дня народження, а сьогодні минає 149 років з часу смерті Великого Кобзаря.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО — унікальне явище в українській історії. Сила його таланту — в глибокій народній сутності як митця і як особистості. Обставини життя, світосприйняття, філософія, мова — усе щонайтісніше пов’язане з народом. А головне — освячене Совістю: служити народові як виразникові його буття в усіх вимірах (у тому числі — історичному й моральному). Тарас Григорович свою першу збірку поезій назвав «Кобзар» і в національній свідомості уже кількох поколінь це наймення — Великий Кобзар — закріпилося за ним як утілення найвищих чеснот народних співців і найбільших їхніх заслуг перед Україною.

Тарас Шевченко — селянський син. Унікальний самородок. Але він не був просто мужиком, навіть не мужицьким поетом, як дехто називав його, аби принизити. Це була високоосвічена, з енциклопедичним кругозором людина, яка бе­зупинно прагла знань і черпала їх з усіх можливих, доступних для неї джерел. З дідових оповідок і народних пісень, з цілеспрямованих пізнавальних мандрівок і архівів та літописів, з книжкових видань і театрів та музеїв, зі спілкування з культурницькою інтелігенцією і в колі простих селян… Як наслідок (хоча процес і безкінечний) це був інтелектуал-самоук і трудолюб, який сягнув висот академіка як художник і основоположника рідної літератури як майстер слова.

Днями вийшло Звернення Блаженнішого Любомира до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх людей доброї волі із закликом молитися за державу упродовж цілого року. На початку звернення Предстоятель УГКЦ наголошує на тому, що «упродовж багатьох років наша Церква та інші Церкви і релігійні організації у передвиборчий час закликають своїх вірних молитися за народ, за державу, за Україну... Тому створюється враження, що треба молитися в тому намірі тільки тоді, коли виникають великі потреби».

Відповідаючи на таке хибне розуміння, Глава УГКЦ з перших слів дає зрозуміти, що «Свята Церква вчить нас, що за народ, за правління, за військо треба молитися завжди». Як приклад він наводить Божественну Літургію, у якій п’ять разів звертаємося до Господа Бога з прохання про опіку над народом, над правлінням і над військом. З цього випливає, що «Церква запрошує нас поручати Господеві Богом бережений народ наш, правління і військо упродовж усього року, незважаючи на те, чи це час перед виборами, чи після них, бо держава й народ завжди потребують Божої допомоги, Божого благословення».

Крім спільної молитви під час Святої Літургії, Глава УГКЦ закликає вірних у згаданому намірі молитися у своїх приватних молитвах, рекомендуючи використовувати «готові зразки, як наприклад Молитву за український народ Митрополита Андрея (Шептицького)».

Відтак документ наголошує на прикметах молитви – літургійної та особистої. Пояснюючи першу прикмету молитви, Блаженніший Любомир відзначає, що «дехто думає, що така молитва має бути конкретною, що ми повинні поіменно представляти Богові своїх державних керівників чи розв’язки, які, на нашу думку, сприятимуть загальному добру». Навівши приклад із Святого Письма, Предстоятель УГКЦ резюмує: «Ми не маємо накидати Богові у молитві своїх розв’язок і планів та вимагати, щоб Він виконав те, чого ми хочемо або що вважаємо за потрібне. По-людськи кажучи, Господь Бог не потребує радників. Він добре знає, що для нас є найкращим. Тому коли молимося чи за особисті потреби, чи тим більше за потреби народу, правління, ми повинні довіритися Богові і просити Його, щоб Він задовольнив наші потреби так, як найкраще Він це знає».

235 нардепуків наплювали на Конституцію.

Верховная Рада приняла изменения в регламент, которые позволяют формировать коалицию из отдельных депутатов.

За зміни до регламенту в другому читанні проголосували 235 депутатів.

Проти змін до регламенту виступали фракції БЮТ і НУНС.

Як відомо, конституція дозволяє формувати коаліцію лише фракціями.

Як на мене, то це мало б бути виключно внутрішньою справою України. Проте внутрішні справи нашої держави ніяк не дають спокою політикам сусідніх країн – Росії та Польщі. Там піднялися такі хвилі «осуду», що докотилися аж до депутатів Європарламенту. Перетворилися ці хвилі у Рішення Європарламенту щодо ситуації в Україні. 20-й пункт Рішення звучить так: Європарламент «глибоко шкодує з приводу постанови колишнього Президента України Віктора Ющенка посмертно нагородити Степана Бандеру, провідника Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка співпрацювала з нацистською Німеччиною, званням "Національного героя України» та «сподівається у зв’язку з цим, що нове українське керівництво перегляне такі рішення і зберігатиме відданість європейським цінностям».

Для мільйонів людей усього світу місто Канів назавжди поєдналося з ім'ям великого сина українського народу Тараса Шевченка, місцем його вічного спочинку - Чернечою горою. «Благоговій же до граду нашого, Україно: в нас покоїться прах Тараса Шевченка», - сказав ще 22 травня 1861 року священик Успенського собору Гнат Мацкевич.

З того часу, як було виконано заповітну волю Тараса Шевченка поховати його на Вкраїні милій, Чернеча гора, перейменована на Тарасову, стала Святинею для всіх поколінь українців, одним із національних центрів єднання українців навколо ідеї створення Української Соборної Держави. Люди, які йдуть на Чернечу гору в Каневі з часу навічного повернення Кобзаря в Україну, плекають у собі чуття національної приналежності до української родини, а об'єднує їх у цьому Тарас Шевченко. Звідси неослабний інтерес тисяч прочан і туристів з усіх куточків України і зарубіжжя, які відвідують Шевченківський меморіал, до духовної вершини Українського народу, її історії та сьогодення.

За два роки до свого передчасного відходу «на той світ, друже мій, до Бога» Шевченко грізно передрік:

Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.

Страшне пророцтво. Поет вважав, що ця Господня тяжка кара не лише

За Богдана,
Та за скаженого Петра,
Та за панів отих поганих
Бог «до краю нищить» його
Вкраїну.

Віталій Горковчук — один із тих, кому також заборонено ходити до школи. Мама учня каже, що повідомили їх про це офіційним листом, але вчиняти так з її дитиною не мали права.
— Ми взагалі відмовились від усіх щеплень, адже син у нас має ацетономічний синдром, — розповідає мама третьокласника Ірина Горковчук. — Не робили і манту на туберкульоз. Тим більше достовірну інформацію про якість цих щеплень і потрібність ніхто не надає. Про здоров’я дитини піклуються скоріше батьки, а не лікарі та санстанція. Якщо, не дай Бог, після зробленого щеплення з дитиною щось трапиться, то вони одразу скажуть: “Ми вас не змушували!”. Я ходила у лікарню, просила довідку про те, що дитина здорова, але ніхто нам такої довідки недав. Мовляв, робіть щеплення і все.

Понад тисячу мешканців Рівненщини — у черзі за отриманням закордонних паспортів. Проблема з їх виготовленням виникла з січня через припинення діяльності фірми, яка друкувала полікарбонатну сторінку. Поки ситуація залишається незмінною. Втім, декому таки паспорти видають, правда, у виняткових випадках.
Як пояснила начальник відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Рівненській області Лілія Драпчинська (на фото), ситуація з видачею паспортів для виїзду за кордон і досі не змінилася. Серед осіб, які у грудні подали заяви на отримання закордонних паспортів, а це 1225 людей, отримали їх лише одиниці. Для цього ВГІРФО використало бланки, які мали у резерві.
— Наприклад, видали паспорт людині, яка їхала за кордон оперуватися, студентці, яка їхала на навчання, — пояснює Лілія Драпчинська. — Варто розуміти, що у ситуації, яка склалася, порушуються права тих, хто подавав документи на термінове виготовлення закордонних паспортів. В інших випадках ми можемо видавати паспорти протягом трьох місяців.

«Розвиток україно-російських стосунків на засадах взаємної поваги і партнерства є пріоритетом зовнішньої політики України. Проте перший офіційний візит Президента України В.Януковича до Москви не продемонстрував кроків до розв’язання ключових проблем двосторонніх відносин. Натомість його результати посилили у суспільстві тривогу – чи не приховує гасло про «поворот» в україно-російських стосунках односторонніх поступок всупереч національним інтересам України», - переконаний лідер «Нашої України» Віктор Ющенко.