Французький священик Патрік Дебуа об’їздив усю Україну у пошуках місць масових поховань жертв Голокосту. Поблизу Буська на Львівщині він віднайшов сімнадцять великих ровів, заповнених людськими рештками.

«Перед тим, як закопати рови, — пише він у своїй книзі, — я винайняв гелікоптер, щоб ми могли зробити аерозйомку всіх відкритих ям… Завдяки цьому транспортному засобу можна було оцінити розмах убивства. Сімнадцять ровів розташовані поряд із цвинтарем, який з висоти пташиного польоту здавався зовсім невеликим проти них. Я уявив собі, що було б із краєвидами України, якби можна було відкрити всі ці спільні рови і з гелікоптера зробити фотозйомку. Перед очима відкрилося б величезне кладовище анонімних могил, до яких були кинуті чоловіки, жінки та діти. Це не цвинтар, а просто величезний континент ровів». Якби отцю Дебуа вистачило сміливості уявити відкритими не лише поховання жертв Голокосту, але й ті, які з’явилися лише на кілька років раніше, масштаби «континенту ровів» та трагедії, через яку перейшла Україна минулого століття, були б ще наочнішими і промовистішими.

Страшна хвиля репресій 1930-х, яка накрила Радянський Союз, забрала сотні тисяч життів. Частина арештованих загинула далеко від рідних земель у безкрайніх сибірських просторах, де й досі спочивають їхні тлінні останки. Інші були розстріляні на місці, відразу після короткого «слідства».

Шалені темпи, яких набрав маховик смерті, особливо в час Великого терору 1937—1938 років, змусив чекістів замислитися над важливою проблемою: як позбавлятися тіл своїх жертв? Через п’ять років аналогічне питання постане перед нацистами. Вони вирішать його із притаманною німцям технічною точністю та акуратністю — окуповані терени вкриють крематорії. Чекісти таке собі дозволити не могли, адже діяли в мирний час і не проти громадян інших держав чи «недолюдей», а проти своїх же, тих, для кого ніби будувалася «перша в історії країна робітників та селян». Тому сліди власної роботи просто закопували в землю, перетворюючи країну на суцільний таємний могильник.

Про особливості повстанської війни прочитають спеціальний навчальний курс. Як говорить його автор, історик Руслан Забілий, курс буде цікавий для українських студентів, адже тактику УПА вивчають навіть у американській армії.

На запрошення Українського католицького університету директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий читатиме для студентів курс під назвою «Особливості повстанської війни. Дії УПА в 1942—1949 роках».

Метою спецкурсу є спростувати міфи, ідеологічні нашарування та спонукати до дискусії в академічному середовищі.

Протягом одного семестру студентам розкажуть про характер і сутність повстанської війни як явища, фактори впливу на стратегію і тактику УПА; форми, види і способи ведення бойових дій УПА, бої повстанців на «три фронти», перехід повстанською армією німецько-радянського фронту в 1944 році, особливості боротьби в умовах радянської окупації на Закерзонні та на завершальному етапі війни УПА.

Історик вважає: «Навчання буде цікавим та корисним для українських студентів, адже військові досвід Української повстанської армії використовують й інші країни. Тактику УПА увів до навчання загонів партизанський ватажок Ернесто Че Гевара. Досвід боротьби УПА внесено до програм навчальних дисциплін сучасної американської армії».

Цікава статистика голосування за межами Латвії. Загалом на 85 закордонних виборчих дільницях проголосували 39 703 людини, найбільше - у Великобританії, Ірландії, США і Німеччині. Російська мова перемогла тільки в самій же ж Росії (612 голосів «за», 283 – «проти»), та Казахстані (12 осіб – «за», 7 – «проти»). В Україні лише 17 громадян Латвії виявили симпатії до «рускоязицтва», натомість 97 підтвердили свою латиську позицію.

Згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "історія України" взагалі зникне.

Як пише в суботу "Дзеркало тижня. Україна", з новими типовими навчальними планами для середньої школи, розробленими в Міносвіти, мало змогу ознайомитися дуже вузьке коло лояльних до нього освітян. Та й то під грифом "Проект".

Як повідомляють поінформовані джерела, відповідний наказ уже підписаний міністром освіти Дмитром Табачником і офіційно зареєстрований під №93 від 01.02.2012 року.

У новому навчальному плані скорочено кількість уроків української мови. Тепер їх буде лише по два на тиждень. Кількість годин на її вивчення української літератури у 7, 8 та 9 класах також зменшується.

Ще до поєдинку багато хто висловлював сумніви у значущості його суто спортивної складової. Мовляв, в Кличка кількість одних тільки нокаутів більш, ніж вдвічі більша за кількість проведених Чісорою боїв. Та й як боксер британець зімбабвійського походження ще занадто "сирий". Скажімо, Льюїс заявив, що для такого досвідченого боксера як "Сталевий кулак" суперник проблеми не становитиме, навіть Віталію нудно буде. І це попри обіцянки Дерека відправити опонента на пенсію.

Проте вже фактично напередодні самого поєдинку Чісора зробив все, аби завести українця. Дехто вирішив, що ляпас, котрий отримав Кличко-старший був договірним, зробленим задля підвищення ажіотажу. Чесно кажучи, не віриться - є більш цікаві методи підняти інтерес, аніж привселюдно зазнати приниження. Дерек ще й, набравши води в рота, виплюнув її в обличчя Кличку-молодшому вже на ринзі, "на майбутнє" і "за минуле", так би мовити.

Чісора одразу кинувся вперед, але робив це більше для проформи. Пара важких ударів лівою трохи призупинили його і англієць став триматися на відстані, але навіть це не рятувало його від пропущених ударів. Другий раунд - ідентичний початок: спалах активності Дерека, а далі уважні дії Кличка, що діяв за принципом: "Бити буду акуратно, але сильно".