Зустріч Папи з дияволом

Мабуть, до якогось прикладу політичної коректності, а,також, заангажованості світовими подіями слід зарахувати недавну зустріч Святійшого Отця Францішека з Володимиром Путіном, як позитивне намагання Папи не так припинити агресію Москви супроти України, як врятувати життя християн, які воюють по обох сторонах. Ще не так давно, як у лютому ц.р. Папа Францішек назвав цю війну братовбивчою, мабуть, маючи на увазі не те, що українці та росіяни брати, а, скоріше, що це війна між двома християнськими народами.

За різними джерелами інформація така: Путін запізнився на 50 хвилин, а розмова тривала 50 хвилин. Папа переконував Путіна робити заходи для миру в Україні, розмовляли про гуманітарний стан як на сході України, так і на Середньому Сході, тобто в Іраку і Сирії, а також про захист християн на Середньому Сході. Папа не порушував справи суверенності ні України, ні Криму. Російська преса подала, що зустріч тривала понад годину.

Можна по-різному оцінювати цю зустріч. Навіть найбільш покірні католики мають право критично оцінити цей захід, оскільки Папа, за вказівками Церкви, не помиляється тільки у питаннях віри. Папа людина і в інших, зокрема світських справах, так само має  людські слабості. Оптимісти мабуть вірять, що моральний авторитет Папи вплине на агресивність Путіна. Не зважаючи на те, що Папа не керує жодними дивізіями, як колись говорив Сталін, то всеж таки Папа являється духовним авторитетом для 1,2 мільярда католиків. Це могло би заімпонувати Путіну.

З іншої сторони немає сумніву, що Путін вже використав і далі буде використовувати цю і подібні зустрічі для своєї пропаганди, мовляв він не є агресором в Україні, а, скоріше, шукає миру між Україною та російськомовним населенням в Україні і у цьому намірі навіть зустрічався з Папою у Ватикані.

Окремо можна дискутувати також і про різні приписані мотиви Папи, чисто моральні, тобто безпека християн, мир, але ,також, більш політично конюнктурні, тобто влаштування добрих стосунків з Росією задля екуменізму з російським православям.

В кінцевому результаті, найбільш правдоподібною оцінкою буде те, що для України ця зустріч була нульова, тобто без конкретного ефекту на події в Україні. Від зустрічі не буде в Україні ні ліпше, ні гірше. Російська агресія продовжуватиметься. Путін не пройде епіфанію, тобто не зробить з Росії мирного сусіда України. Це не цинізм, це тяжко пережитий досвідчений реалізм.

В квітні цього року минуло 70 років від увязнення радянською владою Патріарха Йосифа Сліпого, а також провідного духовенства Української Греко Католицької Церкви. У радянських архівах того часу знаходяться різні документи не тільки про саму подію арешту, але про обвинувачення, а також витяги з постанов Львівського собору про ліквідацію Брестської церковної унії від 8-10 березня 1946р. З документу постанов Собору читаємо:

“Зваживши , що римські папи в історії завжди вели свою себелюбну політику, собор висловлює переконання в тому, що в умовах,коли волелюбні народи всього світу боролись за своє існування, Ватикан цілком стояв на боці кривавого фашизму і виступав проти Радянського Союзу, який зусиллям всіх братських обєднаних народів захистив наш український народ від рабства і знищення та об’єднав всі наші землі в єдину соборну Українську Радянську державу, а тим самим і визволив нас від національного і церковно-релігійного поневолення.”

Про подробиці штучного скликання Львівського собору та трагічну роль у ньому речника радянських безбожників, голову централі ініціативної групи греко-католицької церкви по возз’єднанню з руською православною церквою о. д-ра Гавриїла Костельника, багато відомо. Досить мабуть сказати одним реченням, що Львівський собор собором не був взагалі, а був засобом для пропаганди попередника Путіна– Сталіна– для того, шоби знищити ворога безбожницького комунізму– УГКЦ. До речі, в радянських документах дуже часто можна зустріти такі вислови як “єзуїтські каналії”– так описували речників УГКЦ та Ватикан.

Сьогоднішня Російська Федерація за своїм власним визначенням– це спадкоємець СРСР. До речі навіть мелодія гимнів та сама. Володимир Путін, за його власними словами, жалкував за розпадом СРСР та щорічно вшановує своїх попередників, котрі ліквідували УГКЦ та насильно прилучили її вірних і духовенство до Сталінської, спотвореної Православної Церки Московського Патріархату з котрою  сьогоднішній Ватикан бажає мати діалог.

Чи загостро сказати, що Святійший Отець Папа Францішек провів зустріч з чортом? Може, але як сам Єзуїт, Святійший Отець повинен ознайомитись більше докладно з радянськими документами, які яскраво представляють як Путінські попередники справлялися з “єзуїтською каналією”.

Українці повинні Папі Францішеку подякувати за його добру волю і старання влаштувати мир в Україні. Рівночасно, наше провідне духовенство на чолі з Верховним Архиєпископом Патріархом повинні допомогти Святійшому Отцеві відкрити свої очі шляхом глибшого ознайомлення з трагічною історією українців- християн та жорстокістю їх християнських, по назві тільки, одначе по душі- безбожницьких сусідів. З чортом, як символом зла, не потрібно зустрічатися бо він використає таку зустріч для себе. Його треба постійно поборювати. Перемога добра над злом залежить від нас усіх, а також від Святійшого Отця.

12 червня 2015р. Аскольд Лозинський

Радіо Свобода

{module mod_knopka_comments}