Ювілей тріумфу найбільшої брехні

Пересторога з нагоди роковин ганебної пам`яті большевицької революції

Симоненківці і табачниковці намагаються провести через Верховну Зраду рішення про святкування в Україні на державному рівні більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року. Пропонуємо всім, кого це стосується, відповідь доктора Дмитра Донцова на питання, що ж ми маємо «святкувати», писану ще 60 років тому. У світлі вищезгаданих «ініціатив» текст Донцова набуває гостроти і актуальності. Ред.

7-го листопада ц. р. Москва обходила 35-літні роковини від того дня, коли нова, большевицька тиранія врятувала від розпаду імперію російських царів. Є це ювілей тріумфу найбільшої брехні нашого віку, яка своїм смердючим подихом заразила все міжнародне політичне, культурне і релігійне життя Європи, Америки і Азії. Все в жовтневій большевицькій революції — з самого початку — було потворною брехнею: вона хотіла, нібито, знищити добу імперіалізму — і вона ж породила найбільш цинічний і захланний імперіалізм, імперіалізм Москви. Вона хотіла, нібито, знищити абсолютизм — і запровадила його в п'ятій частині суходолу, ще дикіший, ще нікчемніший, як був у Росії царів. Вона несла, нібито, економічне розкріпачення пролетаріату і селянства, — і запровадила натомість, нечуване в історії, рабство соток мільйонів вільних колись людей. Вона голосила рівність усіх — і створила суспільність безправної маси рабів у руках жменьки упривілейованої касти експлуататорів-катів.

Вона голосила емансипацію жінки — і обернула її в робочу худобу, змушену робити непосильну, тяжку навіть для мужчин, невільницьку працю. Вона голосила свободу думки — і запровадила примусову віру, караючи смертю «єретиків». Вона голосила визволення народів — і принесла теорію «вищої раси» московської, якій мають служити всі інші народи з тавром «нижчих рас». Вона несла «мир хижинам, війну палацам» — і знищила мільйони хаток бідаків, загнавши всіх в колгоспні казарми. Вона голосила мир — і принесла перманентну війну, між народами і в середині кожного народу... Інспіратором цієї нечуваної монструальної брехні міг бути тільки той, кого Євангеліє зве «отцем лжи» — диявол. А найцікавіше, що масу своїх агентів вербують слуги диявола серед членів християнських суспільностей! Серед високих державних достойників (Гес, Воллес), або церковних (Дін Джонсон), серед людей науки, послів до парламентів (Розе, Торез), серед артистів і літератів, серед еліти і серед мільйонів схудобілої черні меґаллополісів, що віддають свої голоси на агентів Москви. Навіть слуги диявола — на сором і ганьбу нашого віку — засідають в Об'єднаних Націях! З ними пактують! Їм відступають — як криваву жертву новому МОЛОХОВІ — один за другим вільні народи. Більше того! Десятки мільйонів людей, десятки вільних народів Захід рішив віддати на вічне володіння кривавій імперії, якої монструальні простори мають — в кожнім разі — лишитися в границях 1939 р. Бо різні мафії думають, що навіть по упадку большевизму легше тоді буде вхопити ті народи за чуба, дати їм нового пана. Захід боїться Росії, створеної революцією 1917 р. Тим не менше буде змушений, хоч і проти власної волі, воювати з нею, як був до того змушений Гітлер. А найстрашніше є те, що Захід хоче вести цю неминучу війну тими методами, що й Гітлер. Той ішов проти Росії Сталіна — закоханий в большевицькій тиранії, абсолютно не бажаючи — в разі перемоги — дати свободу уярмленим москалями народам. Це припечатало його загибель. Теж саме хоче робити демократичний Захід, який схильний бачити всюди тиранію Тіта, ніж свободу народів. І коли Захід піде у війну з тою ж — як Гітлер — проблемою неподільности потворної імперії, буде, як і Гітлер — розторощений. Впаде жертвою своєї трусости або глупоти — в обійми московської тиранії. Хай він це знає! Пригадуємо йому те ще раз з нагоди роковин ганебної пам'яті большевицької революції. Щоб не казав, що ніхто його не перестерігав, бо ми не будемо в'язати себе нічними пактами з дияволом. Як не в'язалися пактом Гітлера або Заходу з Сталіним — нашим катом. Ми продовжуватимемо нашу боротьбу до повного розвалу московської імперії, до цілковитого визволення наших народів і до державної незалежності! Хай знає це Захід! І хай буде проклята Москва!

Дмитро Донцов, «Визвольний Шлях» № 12, 1952 рік

OUN