Голодомор 32-33рр.
- Закон України № 376-V про Голодомор 1932-33 рр.
- Офіційне визнання міжнародною спільнотою
- Суд над організаторами Голодомору-Геноциду
 |
 |
 |
Статут Культурно-освітнього центру «Дивосвіт» при Спілці українців у Португалії
Увага!
- Українсько-португальська угода про соціальне забезпечення
- До уваги всіх, хто оновлює або отримує водійські посвідчення в Португалії
- У відпустку в Україну власним автотранспортом до 60 днів
- «Шлях Перемоги» - громадсько-політичний тижневик
Наш банер
NEWSWEEK: Медведєв — лялька в руках ФСБ
Категорія: Новини , Україна
Створено: 28 лютого 2010
Дата публікації
Перегляди: 8661
Американський тижневик «Ньюзвік» опублікував статтю, в якій наголошується, що Медведєв, — лялька в руках кривавої хунти чекістських злодіїв на чолі з Путіним. «Ньюзвік», зокрема, вказує:«За два роки перебування Медведєва на посаді ми чули багато розмов про радикальні перетворення, але самі реформи мали лише поверхневий характер. Причина в тому, що в реальності в путінсько-медведєвському дуеті першу скрипку як і раніше грає Путін. Він — головний в «тандемі», і навіть звертається до моложавого Медведєва на «ти», як старший до молодшого; Медведєв же ж називає Путіна шанобливо, на «ви».
Медведєв залишається лояльним членом путінської команди, і грає чітко відведену йому роль. Реальна влада залишиться в руках Путіна і співробітників ФСБ. Медведєвські реформи зміцнюють створену Путіним систему.
Захід припускається традиційної помилки, шукаючи ознаки конфлікту між лібералами і консерваторами. На жілі ж «ліберали» на чолі з Медведєвим не протистоять ФСБ, а служать йому.
Медведєв відчуває до Путіна майже синову відданість. Недоторканні масштабні ділові інтереси ФСБ - основи путінськой влади - право займатися особистим бізнесом. У основі всього цього лежить головне табу — на існування будь-яких самостійних інститутів, наприклад, незалежної прокуратури, преси або політичних партій, здатних кинути виклик цим приватним імперіям або розслідувати їхню діяльність.
Випадків шантажу з боку міліціонерів при Медведєві стало більше. Роль Медведєва в тому, щоб вимовити «потрібні слова», продемонструвавши реакцію на обурення громадськості корупцією в лавах міліції і чиновництва, не міняючи механізму самої системи.
При всій своїй риториці Медведєв не намагається «зламати хребет машині» чиновницько-поліцейського всевладдя, створеній Путіним.
Залишилися ті ж люди, які при Путіні «закрутили гайки», демонтували демократію і обмежили свободу слова.
Медведєв не тільки не кидає виклик Путіну, але і є елементом ретельно розробленого плану, підготовленого путінською командою ще у 2005 році.
Як висловився Володимир Плігин, заступник голови створеної Кремлем партії «Єдина Росія», «Медведєв проводить демократизацію нашої політичної системи, не допускаючи при цьому послаблення держави».
Проте виникає питання: якщо Путін і його команда як і раніше твердо контролюють владу, навіщо взагалі потрібний Медведєв?
Відповідь в тому, що колишня «домовленість» Кремля з російським народом — ви даєте нам карт-бланш в політиці, а ми забезпечимо вам багате життя — останнім часом опинилася під загрозою через рецесію і падіння нафтових цін. Купівельна спроможність рубля в порівнянні з 2008 роком знизилася майже на третину; уряд планує відмовитися від субсидування комунальних послуг.
Путін сподівається, що створення видимості того, що влада чутливо реагує на сподівання людей, допоможе заспокоїти росіян.
У зовнішній політиці Москва як і раніше заявляє про своє право, як висловився минулого року Медведєв, на сферу «привілейованих інтересів» у ближньому зарубіжжі, і все так само насторожено відноситься до американського впливу в колишніх радянських республіках.
Високопоставлені чиновники потребують Медведєва: щоб зберегти гроші, які вони накрали за десять років перебування при владі. Відтоді, як Путін став президентом у 2000 році, чиновники, за оцінками, щорічно привласнюють від 200 до 300 мільярдів доларів, розповідає Панфілова з російського відділення Transparency International.
Щоб зберегти ці нажиті злодійським шляхом статки, російським злодіям потрібні гарантії, що влади інших країн не стануть лізти в їхні справи. «Всі гроші кремлівських мешканців розміщені за кордоном, і силовики розуміють: щоб забезпечити собі і своїм капіталам відносну безпеку, їм слід дружити з Америкою», — вважає Панфілова. Якнайкращий спосіб уникнути недоброзичливої уваги - імітація процесу реформ.
У Медведєва і Путина ні по жодному з найважливіших питань немає анінайменших розбіжностей: за всяку ціну не допустити, щоб хтось міг кинути виклик Системі. Результатом цього стає безперервна піар-кампанія і публічно озвучувані реформаторські ініціативи Медведєва. Путін і Медведєв досконало засвоїли мистецтво діяти в тандемі, де Медведєв позиціонується як талановитий молодий «генератор ідей», а Путін — як перевірений ветеран-практик, що уміє «примусити всі коліщата крутитися».
Путінські стратеги врахували фатальну помилку Горбачова, який дозволив «вискочкам»-демократам дискредитувати правлячу еліту в пресі, а потім і змістити її через механізм виборів. Щоб уникнути такої ж долі, Кремль тримає ЗМІ під твердим контролем і робить все, щоб реальна політична влада як і раніше залишалася під його егідою.
Путінська авторитарна система — ретельно зрежисований політичний танок, що має з реальною демократією не більше спільного, ніж «Лебедине озеро» з реальним пташиним заповідником. І найважливіше, про що слід пам'ятати: всі російські керівники танцюють під одну дудку».
Джерело: Кавказцентр
|
|
Статистика
- Перегляди статей
- 23450828
Лічильник