Привітання ОУН(б) з Днем Соборності

Шановна українська громадо!

Організація Українських Націоналістів (бандерівців) вітає з Днем Cоборності – величним національним святом єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки!

Сто років минає з часу цього історичного Акту Злуки. Тоді, 22 січня 1919 року, проголошення соборності на Софійській площі у столиці нашої держави стало логічним вінцем діянь і мрій всіх поколінь борців за волю України, до якого ми йшли віками. Об’єднання давньоруських земель, які були поділені між Московією, Румунією, Польщею та Австро-Угорщиною, навколо князівського престолу у Києві прагнули Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. Територіальна єдність була найголовнішою метою боротьби за національні інтереси.

Утворенню єдиної української держави передувала подія, яка відбулася цього ж дня 1918 року. Було прийнято IV Універсал Української Центральної Ради, який проголосив повну незалежність Української Народної Республіки від Московії. Того ж року представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, відтак проголосили Західноукраїнську Народну Республіку. 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний «Передвступний договір» об’єднання УНР і ЗУНР.

Сто років минуло… Але й сьогодні етнічна й територіальна консолідація українців, немов кістка у горлі, нашому одвічному ворогу. Незалежна соборна українська держава зазнає чергових злочинних нападів з боку Московії. Анексія Криму, війна на Донбасі та й на інших ділянках кордону є недружні виклики. Маємо мобілізуватися, єднатися навколо національної ідеї, бути рішучими і пильними, щоб не повторювати сумних уроків історії, коли окремі частини українських земель відійшли до інших держав.

Маємо бути такими ж рішучими, як мільйони українців у 1990 році, «живий ланцюг» яких між Києвом і Львовом ознаменував остаточний крах сов’єтської імперії й передував проголошенню незалежності України у 1991 році.

Освячена кров’ю героїв Соборність – вагомий чинник існування держави. Наша велика українська родина має жити на своїх етнічних землях. Наш обов’язок – повернути тимчасово втрачені території, «з вогнем завзяття» примножувати славу й утверджувати Українську державу. Бо лише «хто борець, той здобуває світ».

У цій святій справі з нами Бог! А, отже, перемога!

Зі святом!

Слава Україні!

Голова ОУН (б) Стефан Романів