Тріумф "Міжнародної директорії" чи "піррова перемога"?

Отже, про бурю...
що сколихнула вчора круглий стіл директорів та вчителів українських суботніх шкіл Мадриду і навколишніх міст, який проводила директор Міжнародної української школи Людмила Іванова, а я мав нагоду поділитися із присутніми власним баченням важливості та актуальності виховної складової у роботі ЗУНЗ під час свого виступу на тему "Патріотичне виховання в закордонних українських навчальних закладах як засіб збереження самоідентичності української нації". До слова, у засіданні круглого столу також брали участь деякі очільники громадських організацій українців, що проживають на території Мадридській автономії, зокрема голова громади «За права честь і гідність українців в Іспанії» Юрій Чопик.

Як тільки завершили свої виступи вчителі, Людмила Іванова оголосила про перехід до найцікавішого пункту порядку денного - "Запитання та відповіді. Виступи в обговоренні".
Першою попросила слова Мирослава Голубович - педагог з багаторічним стажем роботи у середній та вищій школі, почесний координатор центрального осередку УПА "Воля". Вона подякувала всім українським вчителям, які співпрацюють з МУШ, за втілення у життя Шевченкових заповітів, згадавши при цьому важливі слова Посла України в Іспанії Сергія Погорєльцева про повернення українців до Європи, додому, сказані ним під час урочистої академії з нагоди 97-ї річниці Дня соборності України 22 січня ц.р. у приміщенні Посольства в Мадриді.

{module 003}

Далі, ще раз висловивши подяку освітянам, які гордо несуть високе звання українського вчителя, п. Мирослава згадала крилату фразу про бочку меду і ложку дьогтю, наголосивши на тому, що українці сьогодні втрачають кращих синів і дочок у війні проти російських загарбників, щоденно повторюючи подвиг Героїв Крут, а в той час директор школи ім. Героїв Крут в м. Мостолес свавільно змінює назву цього навчального закладу, вульгарно, з елементами нецензурної лайки відповідаючи у соціальних мережах на запитання окремих батьків та інших небайдужих співвітчизників щодо підстав такого перейменування, яке Українська патріотична асоціація «Воля» назвала актом духовного вандалізму. www.facebook.com/upa.volya

Мирослава Голубович попросила директора МУШ Людмилу Іванову тут-же обговорити цю проблему і дати оцінку діям директора школи Мар’яни Палько відповідно до листів Міністерства освіти і науки України "Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнської ідеології в системі освіти" від 24.06.2015 р. і "Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників" від 29.07.2014 р. та постанови Верховної Ради України "Про увіковічнення пам'яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України" від 13.01.2015 р.

У відповідь почулися невдоволені репліки окремих присутніх в залі - мовляв, це питання недоречно обговорювати на засіданні круглого столу (але ж формат роботи круглого столу передбачав і виховну складову, шановні освітяни!!!), тоді як директор МУШ Людмила Іванова ніяк не прокоментувала ганебний вчинок Мар’яни Палько, що під час виступу Мирослави Голубович єхидно посміхалася за столом навпроти, і негайно провела голосування за участю лише директорів шкіл про перенесення обговорення цього питання на збори ради директорів шкіл регіону, які відбудуться 7 лютого в Мадриді, пообіцявши проінформувати мене про прийняте рішення ("адабрямс"?). Лише одна із директорів - Мирослава Косовська (школа "Світанок", м. Алкала де Енарес) - голосувала проти пропозиції Людмили Іванової, не бажаючи кривити душею і покривати очевидне святотатство.

Судячи з "адмінресурсної одностайності" голосування моїх колег по роботі у сфері українського шкільництва за кордоном і не маючи сумніву у прогнозованому "рішенні" ради директорів з цього приводу, на знак протесту ми разом із Мирославою Голубович та Оксаною Копчак (вчителькою української мови і літератури у школі "Світанок", радником УПА «Воля» з питань патріотичного виховання молоді та координатором іспанського осередку ВГО "Яворина") покинули приміщення, де відбувалося засідання круглого столу.

Перед виходом я наголосив, що скоро знайдуться люди, які захочуть змінити назву нашої держави "Україна", і вони досягнуть своєї мети при такому рівні національної свідомості освітян. Вже за дверима ми почули бурхливі оплески «мадридської міжнародної директорії», втішеної тим, що незручні й колючі націоналісти нарешті залишили їх у спокої.
Та чи не пожали вони плоди «піррової перемоги»?
(Далі буде...)

www.facebook.com/ivan.vovk.10/posts/968773356548146

{module mod_knopka_comments}